Список літератури є обов'язковою складовою частиною будь-якої наукової роботи – курсової, дипломної, дисертації і показує вміння слухача застосовувати на практиці знання, отримані при вивченні  відповідних навчальних дисциплін, відображає самостійну творчу роботу, виконану автором зі збору й аналізу матеріалу, документально підтверджує і обґрунтовує достовірність і точність наведених в тексті роботи фактів, статистичних даних, цитат та інших відомостей, запозичених з різних джерел. Грамотно складений список і наведені бібліографічні посилання і виноски певною мірою є також вираженням наукової етики і культури наукової праці. Тому питанням складання та оформлення бібліографічного списку та наведення бібліографічних посилань у науковій роботі слід приділяти найсерйознішу увагу. Складання списку – тривалий процес, що починається одночасно з вибором теми роботи. Необхідно вести бібліографічну картотеку, виписуючи з каталогів, картотек, бібліографічних посібників, списків вихідні дані всіх видань, які можуть мати відношення до теми дослідження. При ознайомленні з кожним джерелом бібліографічні дані перевіряються і уточнюються. Цитати, фактичні, статистичні та інші відомості виписуються з точним зазначенням сторінки, на якій вони були опубліковані.

Джерела, які ви використовуєте, – це авторитет, на який ви спираєтеся. Якщо в списку літератури вам нічого вказати, крім пари сайтів сумнівного змісту, як можна довіряти вашій роботі? Вона не заснована на якихось доведених загальноприйнятих аргументах (або, принаймні, читачі не можуть бути в цьому впевнені), не підкріплюється авторитетними думками.

Проблема використання у своїй роботі будь-яких матеріалів з інших джерел має етичний (застосовується термін «некоректне запозичення») і юридичний аспекти (в цьому випадку використовується термін «плагіат»). Таке поняття як «академічна доброчесність» (як компонент моральної та правової культури) включає в себе коректне оформлення посилань на залучені матеріали інших дослідників. Відповідно, результати, для яких відсутні посилання, свідчать про те, що вони отримані автором самостійно. Точне і грамотне приведення посилань на використані джерела – один з показників професійного рівня автора і наукової коректності.