Авторське право в Україні ґрунтується на законі «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р., оновлена редакція якого набрала чинності з 15 грудня 2021 р.

 

Авторське право-інститут цивільного права, що регулює правовідносини, пов'язані зі створенням і використанням (виданням, виконанням, показом тощо) творів науки, літератури або мистецтва, тобто об'єктивних результатів творчої діяльності людей в цих областях. Програми для ЕОМ і бази даних також охороняються авторським правом. Вони прирівняні до літературних творів і збірників, відповідно.

 

Авторське право включає як немайнові (моральні) права автора, які невід'ємні і діють безстроково, так і майнові права на використання твору, які автор може передавати іншим особам.

 

Термін захисту майнових прав у більшості країн залежить від тривалості життя автора і становить 70 років після його смерті, після чого твір переходить у суспільне надбання.

 

Первісним суб'єктом авторського права завжди є фізична особа, творчою працею якої створено твір науки, літератури чи мистецтва, а також інша інтелектуальна власність — автор. Йому належить весь комплекс авторських прав-особисті немайнові права і виключне право (майнове право) на використання твору в будь-якій формі і будь-яким не суперечить закону способом. Особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору, вважається його автором, якщо не доведено інше (презумпція авторства).

 

Захист авторського права — одна з важливих категорій теорії цивільного та цивільно-процесуального права. Під захистом авторських прав слід розуміти передбачені законом заходи із їхнього визнання, припинення їхнього порушення, застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

 

Порушення немайнових прав автора називається плагіатом.

 

Порушення майнових прав автора називається контрафакцією або «піратством».

 

Порушення авторських і суміжних прав, а саме незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їхнє незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі передбачає кримінальну відповідальність.

 

Діяльність видань щодо публікації результатів наукових досліджень керується нормами авторського права відповідно до закону «Про авторське право і суміжні права».

Автору щодо його твору (статті) належать права на використання твору.

Для оприлюднення твору (публікації та розповсюдження) автор передає видавцеві права на його опублікування, зберігаючи при цьому права щодо власного використання та розповсюдження свого твору (статті).

Видавець поважає і підтримує автора в його прагненні показати значущість своїх досліджень і доведення їх результатів до наукової громадськості.

Щодо журналу видавець визначає ці права наступним чином:

Автори передають право першого видання рукопису видавцеві, але залишають за собою право на наступне:

• використання своїх статей для особистих цілей, в межах своєї організації і в цілях наукового обміну, із зазначенням посилання на версію запису статті на сайті видавця;
• патенти, товарні знаки та іншу інтелектуальну власність (включаючи первинні дані досліджень);
• належна вказівка авторства і джерела щодо опублікованих робіт;
• безоплатно передавати колегам копію статті цілком або частково для їх особистого або професійного використання, для просування академічних або наукових досліджень та / або для інформаційних цілей роботодавця;
• використовувати матеріали з опублікованої статті при написанні Автором (співавторами) книги або інших публікацій;
• використовувати окремі малюнки або таблиці та уривки тексту зі статті у власних цілях навчання або для включення їх в іншу роботу, або для подання в електронному форматі у внутрішній (захищеній) комп'ютерній мережі або на зовнішньому вебсайті Автора (співавторів) або його роботодавця;
• включати статті в навчальні збірники для використання в аудиторії, для безоплатного поширення матеріалів серед учнів Автора (співавторів) або зберігати матеріал в електронному форматі на локальному сервері для доступу студентів як до частини курсу навчання, а також для внутрішніх навчальних програм в установі роботодавця.

На основі заяви на публікацію статті (бланк додається) автор дає згоду на редагування статті, що необхідне для її опублікування (за умови, що таке редагування не тягне за собою зміну смислу статті, її скорочення або включення додатків до неї, доповнення її будь-якими поясненнями, коментарями без моєї згоди); на здійснення видавцем журналу та особами, уповноваженими керівництвом редакції журналу, будь-яких дій, спрямованих на оприлюднення статті, в тому числі на її відтворення, розповсюдження як у складі журналу, так і окремо, розміщення в мережі «Інтернет», включення в електронні бази даних; на витяг зі статті та використання на безоплатній основі метаданих (назва, ім’я автора (правовласника), анотації, бібліографічних матеріалів та ін.) з метою їх включення в бази даних, що містять бібліографічну інформацію (бібліографічний опис статей та посилання). Автор підтверджує, що стаття раніше не була опублікована і зараз не знаходиться на розгляді та/або не прийнята до публікації в будь-якому іншому виданні.