ПРОФІЛІ АВТОРІВ (СИСТЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ АВТОРІВ)
Авторський профіль – сукупність інформації про автора та його наукові публікації в наукометричних базах даних. Кожному автору при реєстрації в наукометричних базах даних присвоюється унікальний ідентифікатор (unique author identifier). Ідентифікатори дозволяють встановити однозначну відповідність між автором і результатами його роботи, а також активностями, яке неможливо встановити по ПІБ через проблеми з однофамільцями, зміною прізвища при шлюбі, неповним зазначенням імен в публікаціях, різними транслітераціями і т. д. За допомогою ідентифікаторів вирішується одна з найважливіших проблем в оцінці та управлінні наукою – надійний зв'язок автора і його творів, що в свою чергу призводить до повного і точного уявлення даних про публікаційну активність авторів.
Існують різні системи унікальних ідентифікаторів вчених (ID): міжнародні та національні, мультидисциплінарні та галузеві. ID вченого (профіль автора) дозволяє:
- встановити, хто є автором конкретного документа;
- виміряти цитованість робіт окремих дослідників;
- спростити обробку і зберігання даних в одному місці;
- поліпшити видимість публікацій автора в глобальній мережі.
Найпоширеніші системи ідентифікаторів вчених: Google Scholar Citations, ORCID, Researcher/Publons (Web of Science), Author Identifier (Scopus), ResearchGate.
ПРОФІЛЬ АВТОРА В GOOGLE SCHOLAR
Google Scholar (Академія Google) – це спеціальний інструмент Google для пошуку наукової та навчальної літератури, який дозволяє виконувати пошук рецензованих статей, дисертацій, книг та інших наукових публікацій по різних сайтах, від персональних сайтів до великих міжнародних репозиторіїв (сховищ) і баз даних публікацій.
"Академія Google" не тільки шукає наукові публікації, а й сортує їх, закріплює за окремими авторами, надає авторам сервіс для управління своїм профілем. Цей сервіс називається "Google Scholar Citations" (коротко – GSC) або "профіль автора в Академії Google". Потрапити в цей сервіс можна відкривши в Інтернеті сторінку Академії Google і натиснувши на посилання "Мої цитати".
Профіль GSC систематизує всю публікаційну активність, це найбільш широкий сервіс з усіх, що існують. Scopus, Web of Science збирають інформацію про публікації тільки за жорстко регламентованим списком видань. Більшість українських журналів в ці бази не потрапляють. "Академія Google" індексує всі сайти університетів і вузівські репозиторії, тому до профіля GSC автоматично потрапляють практично всі роботи. Забезпечується зручна робота зі списком публікацій. Користувач сам визначає статті, автором яких він є, може редагувати (уточнювати) їх опис, додавати і видаляти роботи. Пошук в "Академії Google" дає можливість подивитися не тільки одну конкретну публікацію. При налаштованому профілі GCS прізвище автора в описі публікації перетворюється на посилання, за яким можна побачити весь список його робіт, визначити найцікавіші (найбільш цитовані). "Академія Google" надає інформацію про наукометричні параметри, такі як статистика цитування, h-індекс, i10-Індекс. Система автоматично повідомляє про нові посилання на публікації користувача (зазвичай таке підтвердження приходить протягом 1-14 днів після публікації нової роботи в інтернеті, причому сама публікація може знаходиться в закритій базі даних) і нові його публікації. Список публікацій можна експортувати у форматах BiBTeX, EndNote, RefMan. Дані формати розуміються системами researchgate.net і аналогів, персональними кабінетами наукометричних систем. Упорядкувавши список публікацій один раз, користувач завжди будете мати актуальний список, а використовуючи BiBTeX, можна працювати з ним для оформлення нових публікацій у форматі LaTeX.
ПРОФІЛЬ АВТОРА В ORCID
ORCID (Open Researcher and Contributor ID) – це база даних вчених, мета створення якої – вирішити проблему ідентифікації вчених з однаковими іменами та прізвищами.
В результаті реєстрації кожному вченому присвоюється свій унікальний номер (ID ORCID), який являє собою 16-значний числовий код. Букви з написання імені та прізвища замінюються на цифри, що відразу вирішує всі проблеми: вимова і переклад іншими мовами, автоматизується ідентифікація автора і його зв'язок з опублікованими статтями. За допомогою цього коду вчений легко ідентифікується науковими організаціями та спільнотами, видавництвами, фондами. Відправляючи публікацію на сайті журналу досить просто ввести свій ORCID, і система сама визначить Ваше ім'я і необхідні їй особисті дані. Відкритість ідентифікатора означає, що ним можуть скористатися будь-які організації та сервіси.
ID ORCID – це свого роду візитна картка, яка не тільки робить власника впізнаваним, але і дозволяє спілкуватися з колегами з усього світу.
ПРОФІЛЬ АВТОРА В WEB OF SCIENCE (PUBLONS)
Web of Science – пошукова платформа, що об'єднує реферативні бази даних публікацій в наукових журналах і патентів, в тому числі бази, що враховують взаємне цитування публікацій. Web of Science охоплює матеріали з природничих, технічних, суспільних, гуманітарних наук і мистецтва.
ResearcherID – міжнародна ідентифікаційна система, що дозволяє створити унікальний профіль дослідника, який містить відомості про його наукові публікації та їх історію. Раніше цифровий ідентифікатор створювався на ресурсі researcherid.com, але з 2019 року ресурс було скасовано та здійснено перенесення всіх даних на платформу Publons, яка надає інструменти рецензування наукових публікацій.
Publons – платформа для обліку публікацій, показників цитування, рецензій та редагування журналів. Публікації в системі синхронізовані з Web of Science на основі унікального номера ResearcherID. Система дозволяє користувачеві завантажувати описи його публікацій, що не індексуються в Web of Science, а також зберігає історію проведених ним рецензій для наукових видань. Publons дозволяє оцінювати внесок вченого як автора, рецензента, редактора.
Цифровий ідентифікатор ResearcherID дозволяє:
- створити профіль вченого (дослідника);
- формувати повний список своїх публікацій, включених в базу даних Web of Science, враховуючи можливість різної транслітерації прізвища англійською мовою, і виключити публікації, що належать однофамільцям;
- здійснювати пошук вчених або груп авторів за темою досліджень, що цікавить;
- створювати запрошення до співпраці (пошук співавторів, рецензентів);
- переглядати бібліометричні метрики;
- інтеграцію з ORCID.
Додаткові можливості Publons (об'єднання інформації про дослідника як про рецензента та інформації про дослідника як автора наукових публікацій):
- підтверджені рецензії для журналів;
- відображення редакторської діяльності;
створення повного звіту про наукову діяльність.
ПРОФІЛЬ АВТОРА В SCOPUS
SCOPUS – мультидисциплінарна бібліографічна та реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Scopus охоплює понад 36 тисяч видань від 11 тисяч наукових видавництв світу, включаючи близько 13 млн патентів США, Європи та Японії, а також матеріали наукових конференцій. Розробляється і підтримується видавництвом Elsevier.
Наукові ресурси індексуються в базі даних Scopus разом зі списками пристатейних бібліографій. Цитованість в базі даних підраховується шляхом автоматизованого аналізу змісту цих списків. Таким чином, в Scopus підраховується кількість посилань на всі проіндексовані ресурси.
Для авторів, які опублікували більше однієї статті, в Scopus створюються індивідуальні облікові записи-профілі авторів з унікальними ідентифікаторами авторів (Author ID). Ці профілі надають таку інформацію, як варіанти імені автора, перелік місць його роботи, кількість публікацій, роки публікаційної активності, галузі досліджень, посилання на основних співавторів, загальне число цитувань на публікації автора, загальна кількість джерел, на які посилається автор, Індекс Хірша автора і т. д. База даних надає користувачам можливості використання унікальних ідентифікаторів авторів для формування пошукових запитів та налаштування сповіщень електронною поштою щодо змін у профілях авторів.
ПРОФІЛЬ АВТОРА В RESEARCHGATE
ResearchGate – безкоштовна соціальна мережа, що створена як засіб співпраці вчених незалежно від галузі досліджень. Вона надає такі можливості, як семантичний пошук (пошук за анотацією), спільне використання файлів, обмін базою публікацій, організація та участь у форумах, методологічних дискусіях тощо. Учасники можуть створювати свій персональний блог всередині мережі. На сьогодні ResearchGate об'єднує понад 14 мільйонів дослідників з усього світу.
Однією з відмінних рис ResearchGate є розроблений нею механізм семантичного пошуку, який індексує як внутрішні ресурси, так і головні публічні бази статей, включаючи PubMed, CiteSeer, arXiv, бібліотеку NASA. Цей пошуковий механізм розроблявся спеціально для аналізу анотацій статей цілком (а не тільки ключових слів), що має підвищити точність результатів.
Аналогічний механізм пошуку семантичної відповідності використовується для пропозиції нових соціальних зв'язків учасникам мережі. Проаналізувавши інформацію, зазначену користувачем в його профілі, сайт пропонує близькі інтересам користувача групи, інших учасників і літературу. Загалом створено близько 1500 груп. Групи можуть бути як відкритими, так і закритими. Будь-який користувач завжди може створити нову групу. Група пропонує інструменти підтримки співпраці, наприклад, засоби обміну файлами. ResearchGate також включає інструменти для планування зустрічей та організації опитувань. Кілька наукових організацій та конференцій використовують ResearchGate як основний спосіб спілкування з учасниками. Сайт також пропонує можливість створення приватних підгруп для великих організацій, відкритих тільки для учасників з відповідного інституту.
Сайт також містить дошку оголошень зі списком міжнародних вакансій для вчених. Список може бути відсортований за ключовими словами, посади, областям і країнам. З 2009 року ResearchGate надає можливість завантажувати нещодавно опубліковані статті з дотриманням авторських прав. Ці статті автоматично індексуються пошуковим механізмом сайту. Користувачі можуть читати і завантажувати статті безкоштовно.