Академічна доброчесність – це моральний кодекс або етична політика академічних кіл. Термін був популяризований Джоном Маккейбом (США), який вважається "дідусем академічної доброчесності". Академічна доброчесність підтримує затвердження освітніх цінностей через поведінку, таку як запобігання шахрайству, плагіату та шахрайству з контрактом, а також підтримання академічних стандартів; чесність та суворість у дослідженнях та академічних публікаціях.
Міжнародний центр академічної доброчесності (ICAI) визначає академічну доброчесність як прихильність у будь-яких, навіть найскладніших обставинах, шести основним цінностям: чесності, довірі, справедливості, повазі, відповідальності та сміливості. Саме на цих цінностях засновані принципи поведінки, що дозволяють академічним спільнотам втілювати ідеали в життя.
(ICAI) виокремлює п'ять основних принципів академічної доброчесності:
- Чесність: бути правдивим – це основоположний принцип академічної доброчесності, який в письмових роботах проявляється в необхідності вказівки авторства ідеї у вигляді посилання на першоджерело. Мова також йде про об'єктивність: для викладачів вона проявляється в неупередженому оцінюванні студентських робіт.
- Довіра: віра в сумлінність наукової роботи має важливе значення для академічної доброчесності. В процесі навчання це демонструється шляхом чіткого встановлення очікувань і їх підтвердження при оцінюванні.
- Справедливість: відмова від фаворитизму є ще одним проявом академічної доброчесності. Потрібно застосовувати правила послідовно і брати відповідальність за власні дії у формі рубрик та інших актів справедливості в освіті.
- Повага: повага до всіх сторін – це також частина академічної доброчесності. Повага з боку здобувачів проявляється в серйозному ставленні до завдань і навчання в цілому, а також в аналізі отриманої зворотного зв'язку. Викладачам, в свою чергу, теж необхідно давати зворотний зв'язок і проявляти емпатію до студентів.
- Відповідальність і сміливість: бути надійним, таким, що заслуговує на довіру є основою академічної доброчесності. Науковці повинні протистояти правопорушенням і розробляти та підтримувати політику доброчесності в академічному середовищі (ICAI, 2021 р.).
У своєму дослідженні Ж. Герреро-Діб, Л. Порталес і Й. Ередіа-Ескорза стверджують, що «Академічна доброчесність – це набагато більше, ніж недопущення нечесних дій, таких як списування під час іспитів, плагіат або написання робіт на замовлення. Вона має на увазі участь в навчанні і роботі, яка зроблена добре, виконана в повному обсязі і зосереджена на благій меті — навчанні. Академічна доброчесність також передбачає використання відповідних засобів, щирих зусиль і розвинених навичок. В основному вона передбачає необхідність старанного використання всіх можливостей навчання".
Академічна нечесність або порушення принципів академічної доброчесності, як зазначено вище, проявляється по-різному і в різних формах неправомірної поведінки, під якою розуміємо змову, списування, використання електронних пристроїв для списування, онлайн-банків тестів, зловживання інструментами перефразування, самоплагіат, і, зрозуміло, безпосередньо плагіат.
Плагіат, тобто використання ідей або слів іншої людини як власних, суперечить всім складовим академічної чесності. Зокрема, плагіат – це підвид академічної нечесності і один із способів порушення академічних цінностей.
Академічна доброчесність означає недопущення плагіату та шахрайства, а також інших неправомірних дій. Академічна доброчесність практикується в більшості навчальних закладів, це зазначено в їх заявах про місію і політику, затверджуються процедури і кодекси честі, про це також йдеться на заняттях з етики і наголошується в освітніх програмах. На сайтах багатьох університетів є розділи, присвячені академічній доброчесності, в яких визначається, що цей термін означає для їх конкретного навчального закладу. Зазвичай це стосується шести основних цінностей: справедливості, чесності, довіри, поваги, відповідальності та сміливості.
Кодекс честі може допомогти підвищити довіру і чесність стосовно здобувачів і віддати належне тим, хто дійсно цей кодекс написав. Це може допомогти викладачам і здобувачам дотримуватися зобов'язання честі, визначаючи покарання тим, хто допустив академічну недоброчесність. У багатьох університетах зобов'язання честі передує початку занять і має бути прочитано і підписано, щоб воно могло показати, що студент погоджується не порушувати будь-яких правил.
Університети перейшли до інклюзивного підходу до стимулювання академічної доброчесності, створюючи студентські ради честі, а також виявляючи більшу активність в інформуванні студентів про наслідки академічної нечесності.
Академічна доброчесність – це також значення того, що здобувач дійсно відчуває, коли бере участь у багатьох заходах університету та сприяє місцевій громаді.
Гері Павела, директор юридичних програм та етичного розвитку студентів Університету Меріленда, заявив, що "сприяння моральному розвитку студентів вимагає затвердження спільних цінностей. Все більше коледжів починають звертати увагу на одну цінність, яка лежить в основі академічного підприємства: прихильність чесності в прагненні до істини".