ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОТЕКСТОВИХ ПОСИЛАНЬ ЗГІДНО ЗІ СТАНДАРТАМИ
МІЖНАРОДНОГО СТИЛЮ APA STYLE
Посилання в тексті статті надаються у квадратних дужках із зазначенням прізвища автора цитованого джерела (або редактора/укладача/назви цитованого джерела, якщо автор відсутній), року видання та номеру сторінки або сторінкового інтервалу: [Гак, 2000, с. 189]. Прізвище автора (або редактора/укладача/назви цитованого джерела, якщо автор відсутній) надається мовою видання цитованого джерела: [Hemingway, 2010, p. 23–30].
Посилання на роботу декількох авторів (або редакторів/укладачів)
Якщо у цитованого джерела 2-5 авторів (або редакторів/укладачів), у внутрішньотекстовому посиланні мають бути перераховані через кому прізвища усіх авторів: [Богоявленская, Нелюбина, Иванова, 2015, с. 27].
Якщо у цитованого джерела 6 авторів і більше, у посиланні вказується прізвище першого автора та слово «та ін.»: [Скворцов та ін., 2009, с. 51] або [Brown at al., 2015, p. 432].
Посилання на роботу, в якій автор (або редактор/укладач) відсутній
Якщо цитована робота містить прізвище редактора або укладача, у внутрішньотекстовому посиланні на місці автора вказується прізвище редактора або укладача: [Ковалів, 2009].
Якщо цитована робота, що не містить автора (або редактора/укладача), великого обсягу (книга), у посиланні необхідно вказати курсивом назву роботи, в якій всі слова повинні починатися з великої літери: [Норми Української Літературної Мови, 2018, с. 322].
Якщо цитована робота, що не містить автора (або редактора/укладача), невеликого обсягу (стаття або розділ у монографії, підручнику тощо), у посиланні необхідно вказати у лапках назву роботи звичайними літерами: [«Осложнённое простое предложение», 1983, с. 45].
Посилання на декілька джерел одночасно
Якщо внутрішньотекстові посилання надаються на декілька джерел одночасно, Слід скласти список посилань в алфавітному порядку з відокремленням крапкою з комою: [Гак, 2000; Borillo, 2006; Hernández, 2010; Mouret, 2011].
Посилання на декілька джерел різних авторів з однаковими прізвищами
Якщо два або більше авторів мають однакові прізвища, у внутрішньотекстовому посиланні треба вказати ініціали (або повне ім’я, якщо ініціали теж співпадають): [A. Borillo, 2006; L. Borillo, 2011].
Посилання на декілька джерел одного автора одного року видання
При посиланні на декілька видань одного автора в одному й тому ж році слід використовувати індексацію латинськими літерами a, b, c, d тощо: [Шевченко, 1999a] або [Шевченко, 1999a, 1999b, 1999c].
Посилання на багатотомні видання
При посиланні на багатотомні видання (зібрання творів, енциклопедії тощо) номер тома вказується після року видання: [Рильський, 1999, т. 3, с. 267]
ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ
СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Список використаних джерел оформлюється згідно зі стандартами міжнародного стилю оформлення наукових публікацій APA Style.
Цитовані джерела наводяться в алфавітному порядку за прізвищем автора (або редактора/укладача). Якщо джерело не має автора, воно розподіляється за першою літерою його назви. Якщо цитоване джерело має номер DOI, його необхідно вказати.
Якщо в бібліографічному описі зазначено кілька робіт одного й того ж автора, редактора або укладача, записи розташовуються в хронологічному порядку за роками видання в порядку зростання.
Якщо у цитованому джерелі не більше семи авторів (редакторів/укладачів), то у посиланні вказуються всі автори.
Якщо у цитованому джерелі вісім та більше авторів (редакторів/укладачів), у посиланні вказуються імена перших шести авторів, а потім вставляються три крапки (...) та додається ім’я останнього автора.
Книга від 1 до 7 авторів:
Шерех, Ю. (1951). Нарис сучасної української літературної мови. Мюнхен: Молоде життя.
Иртеньева, Н.Ф., Шапкин, А.П., Блох, М.Я. (1969). Структура предложения в английском языке. Москва: Высшая школа.
Книга 8 та більше авторів:
Прусова, В.Г., Прихач, О.С., Довгань, К.Л., Остапенко, Г.Г., Бойко, С.О., Поліщук, О.О. ... Бондар, Г.Р. (2004). Математика. Київ: Освіта.
Книга за редакцією:
Пономарів, О.Д. (Ред.). (2001). Сучасна українська мова (2-ге вид.). Київ: Либідь.
McNamara, R.H. (Ed.). (2008). Homelessness in America. Westport, CT: Praeger Publishers.
Книга без автора:
Українська мова. (2009). Київ: НТУУ «КПІ».
Частина книги:
Шмелёва, Т.В. (1980). Пропозиция и ее репрезентации в предложении. К.В. Горшкова (Ред.), Вопросы русского языкознания: Проблемы теории и истории русского языка (с. 131-137). Москва: Издательство МГУ.
Grosman, D. (2009). Writing in the dark. In T. Morrison (Ed.), Burn this book (pp. 22-32). New York, NY: HarperCollins Publishers.
Багатотомне видання
Блок, А., & Орлов, В. (Ред.). (1960-1963). Собрание сочинений (Т. 1-8). Москва-Ленинград: Государственное издательство художественной литературы.
Окремий том багатотомного видання
Блок, А. (1960-1963a). Крушение гуманизма. В. Орлов (Ред.), Собрание сочинений (Т. 6, с. 112-124). Москва, Ленинград: Государственное издательство художественной литературы.
Блок, А. (1960-1963b). Незнакомка. В. Орлов (Ред.), Собрание сочинений (Т. 2, с. 185-187). Москва, Ленинград: Государственное издательство художественной литературы.
Блок, А. (1960-1963c). Роза и Крест (К постановке в Художественном театре). В. Орлов (Ред.), Собрание сочинений (Т. 4, с. 525-538). Москва, Ленинград: Государственное издательство художественной литературы.
Niehuis, S. (2008). Dating. In J. T. Sears (Ed.), The Greenwood encyclopedia of love (Vol. 6, pp. 57- 60). Westport, CT: Greenwood.
Стаття з журналу
Маркова, М. (2016). Осмислення проблеми петраркізму Джона Донна у літературознавчому дискурсі. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки», 2 (12), 67-73. doi:10.1007/s11423-008-9098-1.
Doğan, B. (2020). Julian Barnes’s the Lemon Table as a Collection of Stories of Absence. Cancaya University Journal of Humanities and Social Sciences, 16 (2), 187-202.
Стаття з газети
Бурій, В. (2013, Листопад 22). Професор Слово: Михайлові Наєнку — 75. Містечко над Тікичем (Катеринопіль), с. 8.
Ali, A.H. (2010, April 27). 'South Park' and the informal Fatwa. Wall Street Journal, p. A17.
Дисертації та автореферати дисертацій
Гусар, Н.І. (2002). Структура та функції абсолютної дієприкметникової конструкції у середньоанглійській мові. (Дис. канд. філол. наук). Київський національний лінгвістичний університет, Київ.
Степанова, А.А. (2014). Рефлексії про фаустівську культуру в літературному процесі Європи та США 1920-1930-х років: естетика, поетологія, типологія. (Автореф. дис. докт. філол. наук). Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ.
Інтернет-ресурси
Галенко, А.М. (2012). Культурологічна компетентність у структурі професійних компетентностей студентів філологічних спеціальностей. Науковий вісник Донбасу, 4. Відновлено з http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/ NN20/12gamsfs.pdf.
Musés, C.A. (Ed.). (1961). Esoteric teachings of the Tibetan Tantra. Retrieved from http://www.sacred-texts.com