Редакційна рада Університету імені Альфреда Нобеля додержується прийнятих міжнародною спільнотою принципів публікаційної етики, що відображені у рекомендаціях Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics (COPE) ), керується положеннями статті 42 «Академічна доброчесність» закону України «Про освіту» та рекомендаціями МОН України, наданими у листі «Стосовно забезпечення академічної доброчесності у закладах вищої освіти» (), а також враховує важливий досвід авторитетних міжнародних журналів та видань.
Щоб уникнути недоброчесної практики в публікаційній діяльності (плагіат, викладення недостовірних відомостей та ін.), з метою забезпечення високої якості наукових публікацій, визнання громадськістю отриманих автором наукових результатів, кожний член редколегії, автор, рецензент, видавець, а також заклади, що беруть участь у видавничому процесі, зобов’язані додержуватися етичних стандартів, норм та правил та вживати заходи для запобігання їх порушень. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками цього процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання та виключенню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб.
Принципи професійної етики в діяльності видавця
У своїй діяльності видавець несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що обумовлює необхідність дотримання наступних основоположних принципів та процедур:
1.1. Сприяти виконанню етичних обов’язків редакцією, редакційно-видавничою групою, редакційною колегією, рецензентами й авторами відповідно до вказаних вимог.
1.2. Надавати підтримку редакції журналу в розгляданні претензій до етичних аспектів видавцями, якщо це сприяє виконанню обов’язків редакторів.
1.3. Забезпечувати конфіденційність отриманої від автора публікації та будь-якої інформації до моменту її опублікування.
1.4. Усвідомлювати, що діяльність журналу не є комерційним проектом і не ставить за мету отримання прибутку.
1.5. Бути завжди готовим опублікувати виправлення, роз’яснення, спростування та вибачення, коли це необхідно.
1.6. Надавати редакції журналу можливість виключення публікацій, що містять плагіат та недостовірні дані.
1.7. Видавництво (редактор) має право відхилити рукопис або вимагати від автора його доопрацювання, якщо він оформлений з порушенням Правил, прийнятих у даному журнали та погоджених з Видавництвом.
1.8. Стаття, якщо вона приймається до публікації, розміщується у відкритому доступі; авторські права зберігаються за авторами.
1.9. Розміщувати інформацію про фінансову підтримку дослідження, якщо автор таку інформацію до статті наводить.
1.10. При виявленні змістовних, граматичних, стилістичних та інших помилок редакція зобов’язується вживати заходи щодо їх усунення.
1.11. Погоджувати з автором редакторську коректуру, що вноситься у статтю.
1.12. Не затримувати випуск журналу.
- Етичні принципи, якими повинен керуватися автор наукової публікації
Автор (або колектив авторів) при поданні матеріалів в науковий журнал «Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки» усвідомлює, що несе первісну відповідальність за новизну та достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання наступних принципів:
2.1. Автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Свідомо помилкові або сфальсифіковані твердження неприйнятні.
2.2. Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, що викладені у наданому рукопису, повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов’язковим вказанням автора та першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні та неприйнятні. Наявність запозичення без посилання буде розглядатися редакційною колегією як плагіат.
2.3. Автори повинні наводити у рукопису тільки справжні факти та відомості; наводити достатню кількість інформації для перевірки та повторення експериментів іншими дослідниками; не використовувати інформацію, що отримана у приватному порядку, без відкритого письмового дозволу; не допускати фабрикації та фальсифікації даних.
2.4. Не допускати дублювання публікацій (у супроводжувальному листі автор повинен вказати, що робота публікується вперше). Якщо окремі елементи рукопису були раніше опубліковані, автор зобов’язаний послатися на більш ранню роботу и вказати відмінності нової роботи від попередньої.
2.5. Автори не повинні надавати у журнал рукопис, який був надісланий в інший журнал і находиться на розгляданні, а також статтю, вже опубліковану в іншому журналі.
2.6. Необхідно визнавати внесок усіх осіб, які так чи інше вплинули на хід дослідження, зокрема, у статті повинні бути надані посилання на праці, що були значущими для проведення дослідження.
2.7. Автори повинні дотримуватися етичних норм, виступаючи з критикою або зауваженнями стосовно досліджень третіх осіб.
2.8. Співавторами статті повинні бути вказані усі особи, що зробили суттєвий внесок у проведення дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь у дослідженні.
2.9. Автори повинні з повагою ставитися до роботи редколегії та рецензентів і усувати вказані недоліки або аргументовано їх поясняти.
2.10. Автори повинні надавати та оформляти рукопис згідно з прийнятими у журналі правилами.
2.11. Якщо автор виявить суттєві помилки або неточності у статті на етапі її розглядання або після її опублікування, він повинен негайно повідомити про це редакцію журналу.
2.12. Автори повинні надати редакційній колегії або видавцю докази правильності первинної статті або виправити суттєві помилки, якщо про них редакційну колегію або видавця повідомили треті особи.
- Етичні принципи в діяльності рецензента
Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його дії повинні мати неупереджений характер, що полягає у виконанні наступних принципів:
3.1. Рукопис, отриманий для рецензування, повинен розглядатися як конфіденційний документ, який не можна передавати для ознайомлення або обговорення третім особам, які не мають на це повноважень від редакції.
3.2. Рецензенти зобов’язані знати про те, що отримані ними рукописи є інтелектуальною власністю авторів і належать до відомостей, що не підлягають розголошенню. Порушення конфіденційності можливе тільки за умови заяви рецензента про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, що викладені у статті.
3.3. Рецензент повинен звертати увагу головного редактора на суттєву або часткову схожість рукопису, що оцінюється, з будь-якою іншою роботою, а також на факти відсутності посилань на положення, висновки або аргументи, що були раніше опубліковані в інших працях цього або інших авторів.
3.4. Рецензент повинен відзначити відповідні опубліковані праці, що не процитовані (у статті).
3.5. Рецензент зобов’язаний надати об’єктивну та аргументовану оцінку викладеним результатам дослідження та чітко обґрунтовані рекомендації. Персональна критика автора не допускається.
3.6. Зауваження і побажання рецензента повинні бути об’єктивними та принциповими, спрямованими на підвищення наукового рівня рукопису.
3.7. Рецензент повинен виносити рішення на підставі конкретних фактів та наводити докази свого рішення.
3.8. Рецензентам не дозволяється робити копії з рукописів для власних потреб.
3.9. Рецензенти не мають права використовувати в своїх інтересах знання про зміст роботи до її опублікування.
3.10. Рецензент, який не має, на його думку, належної кваліфікації для оцінки рукопису або не може бути об’єктивним, наприклад, у випадку конфлікту інтересів з автором або організацією, повинен повідомити про це редактора з проханням виключити його із процесу рецензування даного рукопису.
3.11. Відгук на статтю є конфіденційним. ПІБ рецензента знають відповідальний секретар та головний редактор журналу. Ця інформація не підлягає розголошенню.
- Принципи професійної етики в діяльності головного редактора
У своїй діяльності головний редактор несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що обумовлює необхідність дотримуватися наступних основоположних принципів:
4.1. При прийнятті рішення про публікацію головний редактор наукового журналу керується достовірністю наданих даних та науковою значущістю роботи, що розглядається.
4.2. Головний редактор повинен оцінювати інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального статусу або політичних уподобань авторів.
4.3. Неопубліковані дані, що отримані із наданих на розгляд рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в процесі редагування та пов’язані з можливими науковими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними і не використовуватися з метою отримання особистої користі.
4.4. Головний редактор не повинен допускати до публікації інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що ця інформація є плагіатом.
4.5. Головний редактор у своїй діяльності зобов’язується:
– постійно вдосконалювати наукову якість журналу;
– дотримуватися принципу свободи думки;
– прагнути до задоволення потреб читачів та авторів журналу;
– виключати вплив інтересів бізнесу або політики на прийняття рішення про публікацію матеріалів;
– приймати рішення про публікацію матеріалів, керуючись наступними головними критеріями: відповідність рукопису тематиці журналу; актуальність, новизна та наукова значущість наданої статті; ясність викладу; достовірність результатів та завершеність висновків. Якість дослідження та його актуальність є основою для рішення про публікацію;
– вживати всіх розумних заходів для забезпечення високої якості матеріалів, що публікуються, та захисту конфіденційності персональної інформації;
– враховувати рекомендації рецензентів при прийнятті остаточного рішення про публікацію статті. Відповідальність за рішення про публікацію повністю несе редколегія журналу;
– обґрунтовувати своє рішення у випадку прийняття або відхилення статті;
– надати авторові рецензованого матеріалу можливість для обґрунтування своєї дослідницької позиції;
– при змінах у складі редакційної колегії не скасовувати рішення попереднього складу про публікацію матеріалу.
4.6. Головний редактор разом з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявлення конфліктної ситуації вживати всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.
Принципи, якими необхідно керуватися в процесі випуску статей
5.1. Дотримання видавничої етики редакційною колегією.
5.2. Дотримання керівних принципів при відхиленні статей.
5.3. Підтримка цілісності академічного письма.
5.4. Запобігання завдавання збитків інтелектуальним та етичним нормам при наявності комерційних інтересів.
5.5. Готовність публікувати виправлення, роз’яснення, відхилення та вибачення, коли це необхідно.
5.6. Запобігання публікації плагіату та шахрайських даних.
- Конфлікт інтересів
Щоб уникнути випадків порушення публікаційної етики, необхідно виключити конфлікт інтересів усіх сторін, що беруть участь в процесі опублікування рукопису. Конфлікт інтересів виникає в тому випадку, якщо у автора, рецензента або члена редколегії наявні фінансові, наукові або особисті взаємовідносини, що можуть вплинути на їх дії. Такі взаємовідносини називають подвійними зобов’язаннями або конкуруючими лояльностями. З метою запобігання конфлікту інтересів та відповідно до прийнятих етичних норм журналу на кожну із сторін покладаються наступні обов’язки.
Редактор зобов’язаний:
– передати рукопис для розгляду іншому члену редколегії за наявності у первісно призначеного рецензента конфлікту інтересів з автором наданого рукопису;
– запитувати у всіх учасників процесу опублікування рукопису інформацію про можливість виникнення конкуруючих інтересів;
– приймати рішення щодо публікації вказаної у листі автора інформації, що стосується конфлікту наукових та/або фінансових інтересів, якщо вона не є конфіденційною і може вплинути на оцінку опублікованої праці читачем або науковою спільнотою;
– забезпечити публікацію поправок, якщо інформація про конфлікт інтересів була отримана після опублікування статті.
Автор зобов’язаний:
– вказати місце своєї роботи та джерело фінансування дослідження.
Рецензент зобов’язаний:
– повідомити головного редактора про наявність конфлікту інтересів (подвійних зобов’язань, конкуруючих інтересів) та відмовитись від експертизи рукопису.
Порушення
У випадку виникнення ситуації, пов’язаної з порушенням публікаційної етики з боку редактора, автора або рецензента, потребується обов’язкове розслідування. Це розповсюджується як на опубліковані, так і неопубліковані матеріали. Редакційна колегія зобов’язана затребувати роз’яснення без залучення осіб, які можуть мати конфлікт інтересів з однією із сторін.ін.