Для оцінювання успішності вчених використовують якісні та кількісні показники. В основі якісних лежать висновки експертів з різних галузей знань. Такий метод важко назвати достовірним, адже подібні оцінки суб'єктивні – думки вчених з одних і тих же питань можуть сильно розходитися.

 

До кількісних показників відносять публіковані матеріали – кількість публікацій і частота їх цитувань, число премій, стипендій, грантів, Індекс Хірша, імпакт-фактор, участь у складі редколегії, співпраця з іноземними партнерами. Основними показниками успішності вченого вважаються:

 

• Імпакт-фактор – параметр, що визначає кількість цитувань конкретної наукової праці за останні два роки.
• Індекс Хірша (h-index) – характеристика, що враховує кількість публікацій автора і число їх цитувань (наприклад, при наявності 5 статей у дослідника, на кожну з яких посилаються не менше 5 разів, h-індекс складатиме 5).
• Індекс цитування – показник значущості наукової роботи одного вченого або цілого колективу, який визначається числом посилань на цю роботу або на прізвище автора.

 

Ключові дані отримують з наукометричних баз даних. Це бібліографічні та реферативні джерела інформації, що містять інструменти для відстеження цитованості різних публікацій. Крім цього, наукометрична база даних є зібранням наукових робіт дослідників на будь-які теми, в яких легко знаходити потрібні матеріали.

 

Через інструменти баз даних дізнаються:

 

• затребуваність певних статей;
• індекси впливу вчених, які написали ці праці;
• частоту розміщення публікацій конкретними авторами або науковими організаціями.

 

У той же час бази даних допомагають систематизувати і зберігати різні публікаційні матеріали, шукати літературні джерела в процесі написанні власної праці, оцінювати себе, колег і конкурентів, порівнювати журнали, наукові організації, грантові фонди. Наявність публікацій в одній з наукометричних баз даних – обов'язкова умова для захисту дисертації та успішного розвитку вченого в науковому світі, його просування по кар'єрних сходах.

 

Щоб увійти в певну базу, журнал повинен виконати певні умови. Це ряд вимог, що пред'являються до змісту, оформлення та кількості публікацій, складу редколегії, періодичності випусків, якості роботи сайту і його наповнення, розміщення матеріалів англійською мовою. Перевіряють наявність видань в певних базах на їх офіційних сайтах.

 

Найчастіше науковці спочатку обирають видання, відповідне за тематикою, популярності і затребуваності в науковому світі, а потім вже перевіряють, в яку базу даних воно входить. Найбільш популярними і авторитетними наукометричними базами даних є Scopus і Web of Science.